Горбик Олександр Володимирович
08.12.1978 – 08.05.2022
Народився Олександр Володимирович у місті Лубни Полтавської області, тут проживав і навчався. Закінчив Лубенську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2.
Ще зі школи був людиною, яка не боялася відповідальності. Однокласники знали: трапиться якась халепа, він першим підставить плече. Був душею компанії, умів підбадьорити жартом, але водночас завжди стояв на боці справедливості.
У 1986 році, після закінчення школи, вступив до Київського транспортного університету. У житті Олександра, чиє ім’я тепер навічно вписане в пантеон героїв, не було місця байдужості чи несправедливості. Його шлях, позначений неперервним прагненням до знань та досконалості в обраній справі, він ішов шляхом безкомпромісної боротьби за правду. Ніколи не мирився з кривдою, завжди стаючи на бік тих, хто потребував підтримки.
Лейтенантське звання отримав ще під час навчання в університеті, успішно закінчивши військову кафедру. Цей крок засвідчив його готовність служити своїй країні.
У цивільному житті реалізувався як кваліфікований фахівець у сфері торгівлі, де швидко піднявся до керівних посад. Його професійні досягнення свідчили про неабиякі організаторські здібності та вміння брати на себе відповідальність.
З 2001 року проживав у селі Лютіж, що на Київщині, тобто понад 20 років.
Коли пролунали перші вибухи повномасштабного вторгнення, Олександр, не вагаючись ані хвилини, прийняв доленосне рішення — захищати рідну землю. Його почуття обов’язку й глибокий патріотизм не залишили місця сумнівам. Уже 6 квітня 2022 року Ужгородським РТЦК та СП Олександра Володимировича мобілізовано на службу до Збройних Сил України.
Чоловік обійняв посаду командира автомобільного взводу автомобільної роти у військовій частині А-7029, що входила до складу 101-ї окремої бригади ТРО. Для своїх бойових побратимів був взірцем відповідальності, мужності та витривалості.
Помер лейтенант Олександр Горбик 8 травня 2022 року від поранення після в результаті артилерійського обстрілу у районі м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
У загиблого залишилися доросла донька, малолітній син та дружина.
Прощалися з Героєм 11 травня 2022 року на Володимирському майдані. Тут, на малій батьківщині Горбик Олександр Володимирович і знайшов свій спокій.
Нагороди та увічнення пам’яті:
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені при захисті державного суверенітету та Територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно), Указ Президента України від 15 серпня 2022 року № 580/2022 https://www.president.gov.ua/documents/5802022-43601
Пошанований на сайті Петрівської сільської ради
https://petrivtsi-rada.gov.ua/ua/share-news/pg/120525446797640_n
https://petrivtsi-rada.gov.ua/ua/share-galleries-gsim-gsim/pg/3407_n/#images-6
Ім’я Горбика Олександра Володимирович викарбувано на плиті біля пам’ятного знаку воїнам-лубенцям, які загинули під час російсько-української війни у парку ім. Олеся Донченка та пошановано на Алеї Пам’яті у сквері Героїв Небесної Сотні у місті Лубни.
Бережуть пам’ять про Героя і в Петрівській сільській раді, що на Київщині.
