СИТНИК ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ

candle

7.07.1977 – 18.12.2024

Не встигають очі висихати від сліз. Душі людські, як відкриті рани, спливають кров’ю й болем. Нова біда у Лубенській громаді.

18 грудня 2024 року, в ході виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу, вірний військовій присязі, загинув наш земляк – навідник десантно-штурмової роти військової частини, рядовий СИТНИК ІВАН АНАТОЛІЙОВИЧ.

Іван Анатолійович народився 7 липня 1977 року у с. В’язівок на Лубенщині. Закінчив В’язівську загальноосвітню школу, навчався у Лубенському лісовому технікумі.

Життя Івана Анатолійовича було присвячене мирній роботі: тракториста, будівельника. Працював на різних підприємствах у  Києві, охоронцем на Укрпошті. У складі бригади виконував роботи на обʼєктах АТ «Лубнифарм».

Побратими говорять про нього, як про дуже відповідальну й надійну людину. Він вмів вислухати, підтримати, допомогти. Користувався авторитетом серед колег та підлеглих.

А в мирному житті – це люблячий батько й дбайливий господар, що мав «золоті руки». Любив землю й тварин, природу й добрих людей.

Наші щирі й глибокі співчуття дітям Героя: сину і доньці, всім рідним та друзям.

Пам’ять про воїна, що віддав життя за наш спокій і мирне життя назавжди залишиться у пам’яті земляків. Спочивай з миром. Нехай рідна земля буде тобі лебединим пухом.

Вічна пам’ять і Царство Небесне!